У травні 2026 року завершилася масштабна реконструкція Mäntyniemi — офіційної резиденції президента Фінляндії в Гельсінкі. Роботи тривали з березня 2024 року, а на час оновлення президентська родина користувалася тимчасовою державною резиденцією у районі Munkkiniemi.
Mäntyniemi є відносно молодою будівлею порівняно з більшістю європейських президентських палаців. Її спроєктували архітектори Райлі та Рейма Пієтіля після відкритого конкурсу, а офіційно резиденцію ввели в експлуатацію у 1993 році.
Комплекс розташований на ділянці в районі Meilahti біля моря. Архітектура будинку побудована на взаємодії з ландшафтом, каменем, деревом і фінським природним оточенням, тому під час реконструкції важливо було не лише оновити інженерію, а й зберегти цілісність авторського задуму.
Ремонт поєднав технічне оновлення з охороною архітектурної спадщини
Офіційна резиденція вважається цілісним твором, де будівлі, інтер’єри, меблі, мистецтво, посуд і ландшафт були спроєктовані як єдина система. Саме тому звичайний «сучасний ремонт» із заміною всього старого був би неприйнятним.
Під час реконструкції модернізували технічні системи, покращували енергоефективність і відновлювали зношені елементи. Водночас робота виконувалася з урахуванням охоронного статусу комплексу та необхідності зберегти матеріали й деталі, що формують архітектурну ідентичність Mäntyniemi.
Після завершення робіт президент Александр Стубб та його дружина Сюзанн Інес-Стубб повернулися до резиденції. Таким чином, будинок знову почав виконувати дві функції одночасно: приватного житла президентської родини та офіційного простору для окремих державних заходів.
Основний будинок поділений на приватні апартаменти, представницькі приміщення та офісні зони. Така структура характерна для сучасних офіційних резиденцій: сімейна частина повинна бути відокремлена від службових маршрутів, але залишатися всередині єдиного захищеного комплексу.
Для нерухомості політиків Mäntyniemi є цікавим прикладом того, як держава поводиться з відносно новою архітектурною спадщиною. Будівля ще не має багатовікової історії, але вже потребує реставраційного підходу, оскільки її цінність пов’язана з конкретним авторським стилем і культурним контекстом кінця XX століття.
Реконструкція також показує, що офіційна резиденція — це не застиглий музей. Вона повинна відповідати сучасним стандартам енергоспоживання, безпеки, доступності та технічного сервісу, але всі ці зміни мають бути інтегровані так, щоб не втратити характер оригінальної архітектури.
Після реконструкції особливо важливо не лише оновити обладнання, а й мати довгостроковий план його сервісу. У будівлі з індивідуальною архітектурою стандартна заміна вентиляції, освітлення або оздоблення часто потребує спеціально виготовлених рішень, щоб не порушити цілісний задум.
Після реконструкції особливо важливо не лише оновити обладнання, а й мати довгостроковий план його сервісу. У будівлі з індивідуальною архітектурою стандартна заміна вентиляції, освітлення або оздоблення часто потребує спеціально виготовлених рішень, щоб не порушити цілісний задум.
Після реконструкції особливо важливо не лише оновити обладнання, а й мати довгостроковий план його сервісу. У будівлі з індивідуальною архітектурою стандартна заміна вентиляції, освітлення або оздоблення часто потребує спеціально виготовлених рішень, щоб не порушити цілісний задум.
Після реконструкції особливо важливо не лише оновити обладнання, а й мати довгостроковий план його сервісу. У будівлі з індивідуальною архітектурою стандартна заміна вентиляції, освітлення або оздоблення часто потребує спеціально виготовлених рішень, щоб не порушити цілісний задум.