Сьогодні натяжні стелі набирають все більшої популярності. По-перше, вони відносно недорогі, їхня установка не займає багато часу і не потребує великих трудовитрат. А по-друге, вони дозволяють захистити квартиру від раптових протікань як з вини сусідів, так і внаслідок непередбаченого виходу з ладу систем водопостачання та опалення.
Натяжна стеля: її характеристики та особливості
Натяжні стелі бувають двох видів. Перші – на основі поліуретану, справді можуть захистити квартиру від раптових затоплень. У матеріалів, виготовлених із поліуретану, дуже велика еластичність. Вони можуть витримувати до 100 літрів рідини на квадратний метр поверхні. Важливо не піддаватися паніці, а одразу вжити належних заходів, які зможуть убезпечити житло не тільки від наслідків протікання, а й від багатьох інших неприємностей, що супроводжують протікання.
Картина, яку побачить господар квартири безпосередньо після затоплення – це величезний міхур, що звисає зі стелі. Від інтенсивності протікання води залежатиме і розмір міхура, і швидкість його зростання. Домовласнику слід негайно виконати низку дій для безпечного усунення наслідків лиха:
- негайно знеструмити всі електричні точки у квартирі. Вода може викликати коротке замикання, а також спричинити ураження електричним струмом людей або тварин;
- негайно сповістити сусідів, які живуть вище, а можливо і мешканців, що живуть набагато вище – адже протікання може бути причиною поломки на вищих поверхах, і вода може досягати затопленої житлоплощі через кілька поверхів;
- після цього необхідно негайно викликати аварійну службу, щоб вони якнайшвидше почали усувати причини затоплення.
Самостійна допомога натяжній стелі
Все, що потрібно на даному етапі – це спокій, витримка та розуміння того, що потрібно робити.
Якщо в стелі є отвори під світильник або люстру, їх необхідно звільнити, демонтувавши освітлювальні прилади. Якщо їх немає, потрібно акуратно звільнити найближчий до міхура багет і звільнити кілька десятків сантиметрів полотна натяжної стелі. За допомогою шлангу потрібно відкачати воду з міхура у відро. Проводити процедуру слід таку кількість разів, допоки води в міхурі не залишиться зовсім.