Керамічна плитка й затирка не створюють абсолютно водонепроникну поверхню. Волога може проникати крізь шви, кути, отвори для труб і примикання до підлоги. Тому у ванній кімнаті під облицюванням влаштовують окремий гідроізоляційний шар, який захищає стяжку, стіни та сусідні приміщення.
Найвідповідальнішими є душова зона, підлога, кути, вводи комунікацій і місця біля ванни. Якісна система складається не лише з рідкої мастики: потрібні ґрунтовка, герметизувальні стрічки, манжети й правильне з’єднання з трапом або піддоном.
Які поверхні потрібно захищати
Обсяг гідроізоляції залежить від планування та способу користування водою. Підлогу доцільно захищати суцільно з підняттям шару на стіни.
- підлога всієї ванної;
- стіни душової зони;
- ділянка навколо ванни;
- кути та стики площин;
- вводи водопровідних труб;
- зона трапа;
- поріг і дверний отвір;
- короби та ніші, на які потрапляє вода.
Основа під гідроізоляцію
Поверхня повинна бути міцною, рівною, сухою й очищеною. Слабку штукатурку, пил, фарбу, мастило та залишки старого клею видаляють. Великі нерівності вирівнюють заздалегідь. Рідка гідроізоляція не призначена для заповнення глибоких ям і формування ухилу.
Допустимі матеріали основи
Системи наносять на бетон, цементну штукатурку, стяжку, вологостійкі листові матеріали та інші основи, зазначені виробником. Вологостійкий гіпсокартон не замінює гідроізоляцію в мокрій зоні.
Дерев’яні та рухомі конструкції потребують спеціального рішення, яке враховує деформації. Закривати гідроізоляцією слабку основу без попереднього ремонту не можна.
Ухил у душовій
Ухил до трапа формують стяжкою або спеціальними плитами до нанесення гідроізоляції. Вода не повинна стояти в кутах або біля стін. Гідроізоляційний шар повторює готову геометрію, а не виправляє її.
Види матеріалів
Для внутрішніх робіт використовують полімерні мастики, цементно-полімерні склади, рулонні мембрани або листові системи.
Під час вибору враховують:
- тип основи;
- наявність теплої підлоги;
- ступінь прямого контакту з водою;
- сумісність із плитковим клеєм;
- допустиму товщину;
- час висихання;
- спосіб герметизації трапа й труб.
Ґрунтування
Ґрунтовку наносять рівномірно після очищення. Вона регулює поглинання й покращує зчеплення. Матеріал повинен належати до тієї самої або сумісної системи. Надлишок не залишають калюжами.
Кути та стики
Внутрішні кути деформуються сильніше за суцільну площину. У них укладають еластичну гідроізоляційну стрічку, втоплюючи її у свіжий перший шар.
Стрічка повинна проходити без розривів, складок і надмірного натягування. На зовнішніх кутах використовують відповідні елементи.
Манжети для труб
Навколо водопровідних і каналізаційних вводів установлюють еластичні манжети. Просте обмазування труби пензлем часто залишає мікрощілину. Манжету підбирають за діаметром і щільно інтегрують у гідроізоляційний шар.
Примикання до трапа
Трап повинен мати фланець або заводський вузол для з’єднання з мембраною. Гідроізоляцію не просто підводять до пластикової рамки, а герметично затискають або приклеюють за системою.
Неправильне примикання є однією з найчастіших причин протікання душового піддона.
Перший шар
Мастику наносять пензлем, валиком або шпателем рівномірним шаром. Спочатку обробляють кути, стрічки, манжети й складні вузли, потім площини. Не повинно бути пропусків, бульбашок і надто товстих напливів.
Другий шар
Після висихання першого наносять другий у перпендикулярному напрямку. Це допомагає перекрити можливі пропуски. Загальна витрата й товщина повинні відповідати інструкції. Тонка «фарбована» плівка не забезпечує належного захисту.
Контроль товщини
Орієнтуються на витрату матеріалу на квадратний метр і рекомендації виробника. Надто товстий шар сохне нерівномірно та може потріскатися. Під час роботи корисно позначати оброблені ділянки й контролювати кількість використаних відер.
Підняття на стіни
На підлозі гідроізоляцію заводять на стіни, створюючи умовну чашу. Висота залежить від зони та системи. Біля душу й ванни захищають стіни вище рівня прямого потрапляння води.
Поріг і двері
Біля дверей шар повинен запобігати виходу води в коридор, але не створювати випадкового перепаду без узгодження з покриттям. Якщо ванна має аварійний трап, ухили планують так, щоб вода рухалася до нього, а не до дверей.
Тепла підлога
Система підігріву повинна бути перевірена до гідроізоляції й плитки. Її не вмикають під час висихання матеріалів. Клей, затирка та гідроізоляція повинні допускати температурні деформації.
Перевірка перед плиткою
Після висихання поверхню оглядають при хорошому світлі. Не повинно бути тріщин, пор, пропусків, відшарувань і пошкоджених стрічок.
У душових іноді проводять пробу водою, якщо це допускає конструкція та рекомендації системи. Випробування виконують до облицювання.
Плитковий клей
Клей повинен бути сумісним із гідроізоляцією. Поверхню не шліфують і не проколюють без необхідності. Під час укладання плитки намагаються не пошкодити шар гострим краєм інструмента.
Кріплення обладнання
Отвори під душові перегородки, меблі та аксесуари порушують гідроізоляцію. Їх заповнюють відповідним герметиком і використовують передбачені вузли. У мокрій зоні бажано мінімізувати свердління горизонтальних поверхонь.
Гідроізоляція біля ванни
Стіна за ванною та зона її бортика потребують безперервного захисту. Якщо ванну встановлюють після плитки, примикання герметизують так, щоб вода не проникала за край. Якщо обладнання монтують раніше, гідроізоляцію заводять за нього відповідно до обраної системи.
Ніші та короби
Горизонтальні полиці в нішах формують з ухилом до душу, щоб вода не стояла біля задньої стінки. Усі кути армують стрічкою. Короби навколо труб повинні мати ревізійний доступ, якщо всередині є з’єднання або запірна арматура.
Час висихання
Колір поверхні не завжди показує повне висихання. Потрібно дотримуватися часу виробника з урахуванням температури й вологості. Закриття сирого шару плиткою затримує воду й може погіршити зчеплення.
Типові помилки
- укладання плитки без окремої гідроізоляції;
- нанесення матеріалу по пилу;
- відсутність стрічок у кутах;
- обмазування труб без манжет;
- неправильне примикання до трапа;
- надто тонкий шар;
- плитка до повного висихання;
- пошкодження мембрани під час монтажу;
- використання несумісного клею;
- відсутність ухилу в душовій.
Коментар від ZhytloNEWS.com
Гідроізоляція ванної працює як безперервна система. Найслабшими є не великі площини, а кути, труби, трап, поріг і місця кріплення обладнання.
Сумісні матеріали одного рішення, правильна підготовка та контроль кожного стику допомагають захистити перекриття від прихованого намокання. Плитку укладають лише після повного висихання й перевірки водозахисного шару.