Вважається, що перші тулоу були побудовані представниками народності хакка, які під час міжусобних воєн мігрували з півночі в південні райони Китаю ще за династії Тан, яка правила в середині першого тисячоліття нашої ери. Зіткнувшись з ворожим ставленням до себе з боку місцевого населення і мародерів, мігранти змушені були будувати замкнуті житлові споруди кріпосного типу. Там вони селилися великими сім’ями, а іноді і групами, захищаючись всі разом.
Тулоу круглої форми мають діаметр 50-90 метрів, товщина зовнішніх стін від 1 до 2,5 метра, мають вузькі бійниці на верхніх ярусах і мінімальну кількість потужних вхідних воріт. Зустрічаються п’ятиповерхові тулоу – з 60 кімнатами на кожному поверсі. Інтер’єри та сходи – дерев’яні, а зовні – землебитні стіни з утрамбованої землі, бамбука і рисової клейковини. Через таку структуру влітку в тулоу прохолодно, а взимку тепло, розповідає CNN.
За даними китайських ЗМІ, в 1980-х американські супутники одного разу “розпізнали” тулоу як ракетні бункери – через їх “пончикообразний” вид зверху.
Сьогодні в деякому тулоу місцеві жителі організували міні-ринки, де продають ремісничі вироби, картини і фотографії з видами місцевого пейзажу.
У південному Китаї збереглися тисячі тулоу, але лише 46 з них визнані ЮНЕСКО об’єктами всесвітньої спадщини та офіційно називаються “Фуцзянь тулоу”.