У Європі та Північній Америці настільки перейнялися ідеями енергозбереження та очищення атмосфери від вуглекислого газу, що почали будувати 30-поверхові хмарочоси з дерева.Україна, як втім і сусідняРосія, ж поки від цих тенденцій далекі.
- У ЄвропейськомуСоюзі,куди прагне Україна, наприклад,ужереалізується програма “Дерев’яна Європа”, згідно з якою частка житла з дерева в загальному обсязі малоповерхового фонду до 2020 року повинна досягти 80%.
- Низкакраїн ЄС, де найбільш сильні традиції масового дерев’яного будівництва, вже зараз знаходиться на півдорозі до цієї цифри. У Фінляндії частка дерев’яних будинків становить 40%, у Німеччині будівлі з деревини займають 20% будівельного ринку, в Австрії близько 30% будинків побудовано із застосуванням дерев’яних конструкцій.
- Однак вирішивши відновити виробництво будівель з деревини, європейці постійно розробляють різні технології, які дозволять їм піти ще далі – будувати не тільки дво- і триповерхові будівлі, але і висотні будинки.
- Вже зараз з’являютьсяздатніприголомшитиуяву проекти. Так, дев’ятиповерховий Stadthaus, що з’явився в 2008 році в Лондоні, незабаром перестане вважатися найвищимдерев’янимжитловим будинком у світі, оскільки архітектори з шведської компанії CF Moller Architects запропонували до 2023 року звести в Стокгольмі дерев’яний хмарочос заввишки 34 поверхи, який буде отримувати енергію від сонячних батарей на даху. Згідно з їхнімирозрахунками, будівництво хмарочоса обійдеться дешевше, ніж аналогічнезависотоюі функціональностізведеннябудинкуіз сталі і бетону, при цьому завдяки інноваційному підходу будинок з деревини буде більш вогнестійким, міцним і стійким.
ВІДЕО:
- Ще два 30-поверхових хмарочоса планується побудувати в канадському Ванкувері (Tall Wood) та у місті Дорнбірні в Австрії – проект під назвою LifeCycle Tower:
ВІДЕО:
- Експертів ринку подібні задуми вже давно не шокують.
- “Як п’яти, так і 40-поверхові будівлі володіють однаковими характеристиками. І за великим рахунком не важливо, 5 або 40 поверхів коробок поставлені однана одну, пояснює професор кафедри дизайну просторового середовища Санкт-Петербурзького державного університету технології та дизайну Борис Устінов. – Крім того, протягом багатьох століть трьохярусне житлове будівництво із стовбурів та гілок дерев успішно застосовується тубільними племенами”.
- Сьогодні жнауковціпропонують світу технології, які роблять дерево вогнетривким, дозволяють скоротити основний будівельний цикл і зменшити витрати на зведення будівлі. Крім того, у порівнянні з каменем деревина сама по собі має цілунизкупереваг: за рахунок своєї гнучкості й еластичності дерево є більш сейсмостійким, ніж бетон. Воно при якихось ударних навантаженнях прогинається і повертається на вихідну позицію, на відміну від залізобетону, який може обрушитися,зазначають експерти.
- Існує ще один важливий фактор, що говорить на користь масового будівництва дерев’яних будинків. Експерти стверджують, що довгострокове використання деревини в будівництві безпосередньо впливає на кількість вуглекислого газу в атмосфері. За даниминизкидосліджень, дерев’яний будинок середнього розміру вбирає в себе приблизно 40 тонн CO2, що відповідає викидам автомобіля,якийвикористовується однією сім’єю протягом 20 років.
- У Росії багатоповерхівки з дерева
заборонені - У Росії, яка за загальним показником використання деревини в житловому будівництві займає одне з останніх місць серед європейських країн, багатоповерхові будинки з дерева заборонені законодавством: максимальна висота дерев’яних будинків обмежена трьома поверхами.
- Проте охочі ризикнути власним здоров’ям і здоров’ям своїх близьких вцій країні завжди знаходяться. Наприклад, ще в 1990-х роках в історичній частині Архангельська був побудований 13-поверховий хмарочос, який був визнаний найвищою дерев’яною будівлею в світі. У 2008 році суд виніс рішення про знесення будівлі, оскільки в Архангельську заборонено будувати приватні дерев’яні будівлі вище двох поверхів без попереднього узгодження з владою. Незважаючи на опір господаря, будинок був розібраний до рівня четвертого поверху, проте в травні 2012 року на сусідній ділянці загорілася лазня, і будівля,якав свій час мало не потрапиладо Книги рекордів Гіннесса, було повністю знищено вогнем.
- Більшість опитанихросійською пресоюекспертів переконані, що в Росії масова багатоповерхова дерев’яна забудова, так само як і будівництвозагібриднимитехнологіям, найближчим часом навряд чи стане популярною.
- Для того щоб формат багатоповерхових будинківіздерева прижився в Росії, будуть потрібні певні умови і нові поправки в містобудівній політиці, зазначають вони.