У грудні 2010 року Любові Гриньовій, яка живе в ленінградському Тосно, подзвонили з московської міліції.Дільничний ОВС “Тропарево-Нікуліно” сказав, що від невідомої особи надійшло повідомлення про зникнення її тітки, 76-річної Ади Іванівни Ніколенко, але почати розшук вони можуть тільки після заяви родичів.Гриньова написала заяву.
Справа в тому що після смерті чоловіка Ада Іванівна жила одна у двокімнатній квартирі на Ленінському проспекті.Її єдиною родичкою була племінниця Гриньова.Треба сказати, що характер у тітоньки був кепський: все було не по ній.Однак Любов Василівна їй допомагала, приїжджала в гості і час від часу забирала до себе.
Але з деяких пір поведінка Ніколенко змінилася, а в 2010 році вона перестала спілкуватися з родичами та знайомими.І Гриньова справлялася про тітку у сусідів, які час від часу зустрічали її в під’їзді і на вулиці.Проте останнім часом вони Ніколенко чомусь не бачили, тому після дзвінка дільничного племінниця не роздумуючи написала заяву в ОВС.Але відповіді не було.
Загадковий родич і квартплата з того світу
Зате почалися дивні речі.25 січня 2011 біля квартири Ніколенко з’явилися співробітники міліції, які сказали сусідам, що перевіряють інформацію про неприємний запах, який виходить з квартири Ніколенко.Оскільки ніякого запаху не було, вони пішли.А на наступний день сусідці Ніколенко зателефонував невідомий, сказав, що звуть його Олег Нестеренко, він племінник Ади Іванівни і живе в Україні.Незнайомець попросив її терміново відкрити квартиру Ніколенко, тому що вона вбита.І поклав трубку.
Як з’ясувалося пізніше, загадковий незнайомець дзвонив і іншим сусідам по сходовій клітці, а також дружині голови ТСЖ.І всім він сказав, що потрібно негайно відкрити квартиру, тому що там труп Ніколенко.
3 лютого Гриньова пише ще одну заяву в міліцію.Вона повідомляє про дзвінок людини, який представився племінником, про те, що ніяких родичів, окрім неї, у Ніколенко немає, що тітку ніхто не бачив вже більше трьох місяців, але, за словами голови ТСЖ, хтось вносить за неї квартплату.Тому вона просить порушити кримінальну справу.
Смерть при неприродних обставинах
1 березня в присутності Гриньової міліція зламала двері в квартиру Ніколенко.В одній з кімнат на ліжку знаходився муміфікований труп Ніколенко, повністю накритий ковдрою.Всі вікна в квартирі були закриті.Любов Василівна відразу звернула увагу співробітників міліції на те, що в цю кімнату Ада Іванівна після смерті чоловіка в 2008 році ніколи не заходила.І вже тим більше дивно, що вона лежала там під ковдрою, як ніби лягла спати.При цьому в роті опинилася вставна щелепа, хоча перед сном вона її завжди виймала.
З паперів, знайдених у квартирі, випливало, що 22 жовтня 2010 Ніколенко зняла зі своїх рахунків в “Ощадбанку” всі гроші – 694,129 рублів.Ні цих грошей, ні паспорта померлої, ні документів на квартиру там не виявилося.
Зате був виявлений договір довічного утримання з коштом, датований 27 серпня 2010 року.З нього випливало, що Ніколенко віддала свою квартиру у власність ТОВ “Національна гільдія професійних платників ренти” (надалі – НГППР) в обмін на довічне утримання та догляд у разі хвороби.Від імені НГППР договір підписав його генеральний директор Анатолій Володимирович Фурсов, 1985 року народження.
А ще в квартирі Ніколенко були знайдені дві розписки в отриманні від Ади Іванівни документів на квартиру, гараж, про право на спадщину, що залишилася після чоловіка, а також нотаріальне свідоцтво про грошовий внесок.Розписки написані представником НГППР А.С.Бєловим 10 серпня 2010.
Однак за підсумками судово-медичного дослідження трупа експерти зробили висновок, що смерть жінки настала з природних причин.Всі інші підозрілі факти міліція в розрахунок не прийняла.Cуд відмовив у порушенні кримінальної справи – ні за підозрою у вбивстві, ні навіть хоча б за фактом шахрайства.
“Чуйно і надійно”
13 квітня 2011 Любові Гриньовій видали свідоцтво про смерть Ніколенко, з якого випливало, що її тітка померла 23 жовтня 2010 року.
Тепер Любов Василівна, яка була спадкоємицею своєї тітки не тільки за законом, але і за заповітом, написаним Адою Іванівною в 2004 році, могла подати нотаріусу заяву про вступ у спадщину.Але так як був виявлений договір ренти, підписаний А.В.Фурсовим, Гриньова спершу звернулася в Росреєстр, щоб дізнатися, кому належить квартира.І там з’ясувалося: в реєстрації цього договору було відмовлено.
Виявилося, що 30 серпня 2010 Ада Іванівна написала заяву в Росреєстр із проханням не реєструвати підписаний договір, оскільки її квартирою можуть заволодіти шахраї.Там же було вказано, що вона скасовує довіреність, яку вона видала співробітникові НГППР А.С.Бєлову для реєстрації цього договору.
У той же день Ніколенко відкликала свою заяву.Але співробітники Росреєстру у зв’язку з виниклими сумнівами призупинили реєстрацію договору ренти.
23 вересня Бєлов знову віддає документи на реєстрацію.А 12 жовтня Ада Іванівна знову пише заяву про припинення реєстрації і просить повернути їй документи на квартиру.У графі “мета звернення” Ніколенко своєю рукою написала: “Не довіряю”.Тому в державній реєстрації угоди Росреєстр відмовив.Тобто до моменту смерті Ніколенко як і раніше була власником своєї квартири.
Однак увечері Гриньова виявила в поштовій скриньці ксерокопію заповіту від 22 жовтня 2010 року.З нього випливало, що за день до смерті все своє майно, тобто квартиру і гараж, Ніколенко відписала А.В.Фурсову.Керівнику того самого НГППР, якому вона відмовила в реєстрації договору ренти.Заповіт було посвідчено нотаріусом Т.С.Міліциною.
У травні 2011 року Гриньова подала до суду заяву про визнання заповіту недійсним.Вона посилалася на те, що її тітка в момент підписання заповіту не розуміла значення своїх дій, оскільки страждала психічним розладом.Та й підпис Ніколенко на заповіті викликає сумнів.Але медичні експерти зробили висновок, що померла жінка “була повністю орієнтована і здатна до самостійного соціального функціонування”.
У травні 2012 року з’ясувалося, що з ОВС “Тропарево-Нікуліно” безслідно зник відмовний матеріал, що стосується шахрайства з майном Ніколенко.
Тим часом генеральний директор ТОВ “Національна гільдія професійних платників ренти” Анатолій Володимирович Фурсов є спонсором свят “День літньої людини”.Напевно туди приходять самотні старики, у яких є квартири.Девіз його контори: “Нас цінують за чуйність і надійність”.Правда, контора Фурсова, члена партії “Молода гвардія” “Єдиної Росії”, удостоїлася честі потрапити на сайт “Мошенники.ру” (в даний час сайт доступний тільки в кеш-версії. – Прим.ред.).
“Московський комсомолець” також відзначає, що в інтернеті є схожа історія про те, як 77-річна Валентина Іванівна Балабанова незабаром після укладення договору ренти з конторою Фурсова за дивних обставин раптово померла в січні 2012 року