Під час звичайного життя мешканці майже не помічають протипожежні двері, тамбури, технічні шахти або спеціальні проходки навколо кабелів. Проте під час пожежі саме ці елементи мають стримувати поширення вогню й диму між поверхами та різними частинами будинку.
Будинок не повинен працювати як одна велика порожнина
Сучасна багатоповерхівка розділяється конструкціями з визначеними характеристиками вогнестійкості. Ідея проста: пожежа, що виникла в одному приміщенні або зоні, не повинна миттєво перейти до сусіднього відсіку через коридор, шахту чи отвір у перекритті.
Найслабшими місцями стають проходи комунікацій. Після монтажу кабелів, труб або вентиляції в стіні й перекритті залишаються отвори. Якщо їх заповнити звичайною піною, яка не призначена для такого вузла, вогонь і дим можуть отримати готовий канал між поверхами.
Тому застосовують спеціальні протипожежні системи герметизації, а їх тип залежить від матеріалу труби, кабельного пучка, розміру отвору та вимог до конкретної конструкції. Це не декоративна «замазка», а частина розрахованого бар’єра.
Двері повинні зачинятися, а не просто існувати
Протипожежні двері в коридорах і технічних приміщеннях втрачають значну частину функції, якщо їх постійно підпирають клином. Дотягувач, ущільнення та справний замок потрібні не для незручності мешканців, а щоб у потрібний момент двері автоматично закрили отвір.
Так само небезпечне самовільне прорізання нових отворів у стінах або дверях технічних шахт. Невелика вентиляційна решітка, встановлена без проєкту, може змінити поведінку цілого протипожежного бар’єра.
Дим часто становить не меншу небезпеку, ніж полум’я. Саме тому евакуаційні шляхи, сходові клітки та системи димовидалення повинні працювати як єдиний комплекс, а не як набір окремих пристроїв.
Що мешканець може помітити сам
- двері на сходи не зачиняються або закріплені відкритими;
- технічні шахти мають незакриті отвори після монтажу кабелів;
- евакуаційний коридор захаращений меблями чи коробками;
- доступ до пожежних шаф або обладнання заблокований;
- у протипожежних дверях самовільно вирізані отвори.
Мешканець не повинен сам ремонтувати такі системи, але може вчасно повідомити управителя. Пожежна безпека багатоквартирного будинку залежить від того, чи зберігаються запроєктовані бар’єри після років ремонтів, прокладання інтернету, заміни інженерії та побутових «покращень».
Після ремонту бар’єри потрібно відновлювати
Найчастіше протипожежний захист пошкоджується не під час великої реконструкції, а через дрібні роботи: провайдер проклав новий кабель, сантехнік просвердлив отвір, електрик додав трасу. Якщо після цього прохід залишився відкритим, бар’єр поступово перетворюється на решето. Саме тому управителю корисно мати процедуру приймання всіх робіт у шахтах і технічних зонах.
Особливу увагу варто приділяти прихованим просторам над підвісними стелями. Коридор може виглядати повністю відокремленим, але над декоративною стелею залишатися суцільна порожнина з незакритими кабельними проходами. Візуально цього не видно, тому пожежна безпека потребує не лише огляду оздоблення, а й контролю прихованих вузлів.
Технічні приміщення потребують такого самого контролю
Електрощитові, насосні, комори обладнання та інші службові зони часто мають протипожежні двері й спеціальні огородження. Якщо після сервісу двері залишають відчиненими, а в приміщенні накопичують сторонні речі, проєктний рівень захисту поступово знижується.
Корисною практикою є регулярний огляд не лише обладнання, а й самих меж відсіків: чи цілі двері, чи працюють дотягувачі, чи не з’явилися нові незагерметизовані отвори. Такий контроль дешевший, ніж відновлення системи після років хаотичних втручань.