20:22 Після загадкової смерті пенсіонерки її квартира дісталася члену "Молодої гвардії" ЄР | ||||||||
Раптова смерть літніх і самотніх господарів столичних квартир давно нікого не дивує. Користуючись цим, шахраї нахабно і витончено відбирають у москвичів житло. Про чергову жахливу історію, в якій опинилася безпосередньо замішана фірма члена партії "Молода гвардія" "Єдиної Росії", розповідає "Московський комсомолець". У грудні 2010 року Любові Гриньовій, яка живе в ленінградському Тосно, подзвонили з московської міліції. Дільничний ОВС "Тропарево-Нікуліно" сказав, що від невідомої особи надійшло повідомлення про зникнення її тітки, 76-річної Ади Іванівни Ніколенко, але почати розшук вони можуть тільки після заяви родичів. Гриньова написала заяву. Справа в тому що після смерті чоловіка Ада Іванівна жила одна у двокімнатній квартирі на Ленінському проспекті. Її єдиною родичкою була племінниця Гриньова. Треба сказати, що характер у тітоньки був кепський: все було не по ній. Однак Любов Василівна їй допомагала, приїжджала в гості і час від часу забирала до себе. Але з деяких пір поведінка Ніколенко змінилася, а в 2010 році вона перестала спілкуватися з родичами та знайомими. І Гриньова справлялася про тітку у сусідів, які час від часу зустрічали її в під'їзді і на вулиці. Проте останнім часом вони Ніколенко чомусь не бачили, тому після дзвінка дільничного племінниця не роздумуючи написала заяву в ОВС. Але відповіді не було. Загадковий родич і квартплата з того світу Зате почалися дивні речі. 25 січня 2011 біля квартири Ніколенко з'явилися співробітники міліції, які сказали сусідам, що перевіряють інформацію про неприємний запах, який виходить з квартири Ніколенко. Оскільки ніякого запаху не було, вони пішли. А на наступний день сусідці Ніколенко зателефонував невідомий, сказав, що звуть його Олег Нестеренко, він племінник Ади Іванівни і живе в Україні. Незнайомець попросив її терміново відкрити квартиру Ніколенко, тому що вона вбита. І поклав трубку. Як з'ясувалося пізніше, загадковий незнайомець дзвонив і іншим сусідам по сходовій клітці, а також дружині голови ТСЖ. І всім він сказав, що потрібно негайно відкрити квартиру, тому що там труп Ніколенко. 3 лютого Гриньова пише ще одну заяву в міліцію. Вона повідомляє про дзвінок людини, який представився племінником, про те, що ніяких родичів, окрім неї, у Ніколенко немає, що тітку ніхто не бачив вже більше трьох місяців, але, за словами голови ТСЖ, хтось вносить за неї квартплату. Тому вона просить порушити кримінальну справу. Смерть при неприродних обставинах 1 березня в присутності Гриньової міліція зламала двері в квартиру Ніколенко. В одній з кімнат на ліжку знаходився муміфікований труп Ніколенко, повністю накритий ковдрою. Всі вікна в квартирі були закриті. Любов Василівна відразу звернула увагу співробітників міліції на те, що в цю кімнату Ада Іванівна після смерті чоловіка в 2008 році ніколи не заходила. І вже тим більше дивно, що вона лежала там під ковдрою, як ніби лягла спати. При цьому в роті опинилася вставна щелепа, хоча перед сном вона її завжди виймала. З паперів, знайдених у квартирі, випливало, що 22 жовтня 2010 Ніколенко зняла зі своїх рахунків в "Ощадбанку" всі гроші - 694,129 рублів. Ні цих грошей, ні паспорта померлої, ні документів на квартиру там не виявилося. Зате був виявлений договір довічного утримання з коштом, датований 27 серпня 2010 року. З нього випливало, що Ніколенко віддала свою квартиру у власність ТОВ "Національна гільдія професійних платників ренти" (надалі - НГППР) в обмін на довічне утримання та догляд у разі хвороби. Від імені НГППР договір підписав його генеральний директор Анатолій Володимирович Фурсов, 1985 року народження. А ще в квартирі Ніколенко були знайдені дві розписки в отриманні від Ади Іванівни документів на квартиру, гараж, про право на спадщину, що залишилася після чоловіка, а також нотаріальне свідоцтво про грошовий внесок. Розписки написані представником НГППР А.С. Бєловим 10 серпня 2010. Однак за підсумками судово-медичного дослідження трупа експерти зробили висновок, що смерть жінки настала з природних причин. Всі інші підозрілі факти міліція в розрахунок не прийняла. Cуд відмовив у порушенні кримінальної справи - ні за підозрою у вбивстві, ні навіть хоча б за фактом шахрайства. "Чуйно і надійно" 13 квітня 2011 Любові Гриньовій видали свідоцтво про смерть Ніколенко, з якого випливало, що її тітка померла 23 жовтня 2010 року. Тепер Любов Василівна, яка була спадкоємицею своєї тітки не тільки за законом, але і за заповітом, написаним Адою Іванівною в 2004 році, могла подати нотаріусу заяву про вступ у спадщину. Але так як був виявлений договір ренти, підписаний А.В. Фурсовим, Гриньова спершу звернулася в Росреєстр, щоб дізнатися, кому належить квартира. І там з'ясувалося: в реєстрації цього договору було відмовлено. Виявилося, що 30 серпня 2010 Ада Іванівна написала заяву в Росреєстр із проханням не реєструвати підписаний договір, оскільки її квартирою можуть заволодіти шахраї. Там же було вказано, що вона скасовує довіреність, яку вона видала співробітникові НГППР А.С. Бєлову для реєстрації цього договору. У той же день Ніколенко відкликала свою заяву. Але співробітники Росреєстру у зв'язку з виниклими сумнівами призупинили реєстрацію договору ренти. 23 вересня Бєлов знову віддає документи на реєстрацію. А 12 жовтня Ада Іванівна знову пише заяву про припинення реєстрації і просить повернути їй документи на квартиру. У графі "мета звернення" Ніколенко своєю рукою написала: "Не довіряю". Тому в державній реєстрації угоди Росреєстр відмовив. Тобто до моменту смерті Ніколенко як і раніше була власником своєї квартири. Однак увечері Гриньова виявила в поштовій скриньці ксерокопію заповіту від 22 жовтня 2010 року. З нього випливало, що за день до смерті все своє майно, тобто квартиру і гараж, Ніколенко відписала А.В. Фурсову. Керівнику того самого НГППР, якому вона відмовила в реєстрації договору ренти. Заповіт було посвідчено нотаріусом Т.С. Міліциною. У травні 2011 року Гриньова подала до суду заяву про визнання заповіту недійсним. Вона посилалася на те, що її тітка в момент підписання заповіту не розуміла значення своїх дій, оскільки страждала психічним розладом. Та й підпис Ніколенко на заповіті викликає сумнів. Але медичні експерти зробили висновок, що померла жінка "була повністю орієнтована і здатна до самостійного соціального функціонування". У травні 2012 року з'ясувалося, що з ОВС "Тропарево-Нікуліно" безслідно зник відмовний матеріал, що стосується шахрайства з майном Ніколенко. Тим часом генеральний директор ТОВ "Національна гільдія професійних платників ренти" Анатолій Володимирович Фурсов є спонсором свят "День літньої людини". Напевно туди приходять самотні старики, у яких є квартири. Девіз його контори: "Нас цінують за чуйність і надійність". Правда, контора Фурсова, члена партії "Молода гвардія" "Єдиної Росії", удостоїлася честі потрапити на сайт "Мошенники.ру" (в даний час сайт доступний тільки в кеш-версії. - Прим.ред.). "Московський комсомолець" також відзначає, що в інтернеті є схожа історія про те, як 77-річна Валентина Іванівна Балабанова незабаром після укладення договору ренти з конторою Фурсова за дивних обставин раптово померла в січні 2012 року За матеріалами: ЖитлоНюс — останні новини нерухомості та про ландшафтний дизайн, ремонт і будівництвоТакож читайте: | ||||||||
|
Всього коментарів: 0 | |