Рада започаткувала великі будівництва – Новини нерухомості: будівництво, ремонт і дизайн
Головна » 2018 » Грудень » 20 » Рада започаткувала великі будівництва
11:42
Рада започаткувала великі будівництва

Український бюджетний процес, і без того не дуже простий, поставлять на нові рейки, запустивши в країні 3-річне фінансове планування. У теорії, це суттєво обмежить можливості депутатів і груп смикати бюджет в один чи інший бік, а також захистить регіональні інфраструктурні проекти від зазіхань популістів. Саме таку мету декларує законопроект № 9084 «Про середньострокове бюджетне планування», днями ухвалений у Раді.

Суть документа, якщо викласти її коротко, полягає в тому, що Україна почне жити за 3-річними фінансовими циклами, які будуть прописуватися в Бюджетній декларації. Остання не скасовує щорічного прийняття держбюджету. Вона стане своєрідною надбудовою над головним кошторисом і буде встановлювати жорсткі рамки – яким статтям віддати фінансовий пріоритет, а з якими краще почекати. Втім, як і сам бюджет, трирічну декларацію готуватиме Кабмін, а затверджувати – Верховна Рада. Тобто при бажанні внести зміни до документу все ж можна буде.

Місцевий захист

Закон імплементує трирічні цикли не тільки для центру. Середньострокові фінансові плани повинні будуть розробити і регіональні органи влади. Мета, яку офіційно ставить законопроект – реалізація системних реформ, а також посилення відповідальності розпорядників бюджету за ефективність своєї роботи. Логіка закону ясна і зрозуміла – він спрямований передусім на реалізацію місцевих інфраструктурних проектів.

«Це перший етап до стабільності у фінансуванні публічних послуг. Планування на 3-5 років дасть гарантію, що почнуть реалізовуватися довгострокові проекти. Наприклад, будівництво моста в Запоріжжі щороку переноситься. Тільки-но підготували документацію, через рік правила гри змінилися, починай все заново», – розповів виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Практика щорічного затвердження бюджетів справді незручна при плануванні більше року. Вона створює фінансові «діри» в процесі будівництва, а масштабні проекти в самий розпал будівництва заморожуються, оскільки на наступний рік не виділили коштів на їх продовження. Але це далеко не єдина мета документа, кажуть експерти.

Ділити і віднімати

Запуск в країні середньострокового бюджетного планування дався парламенту дуже непросто. Списи об депутатські забрала билися навіть в день прийняття закону. Здавалося, корисний і прогресивний документ повинен об’єднати депутатів, які взялися заробляти електоральні очки напередодні майбутніх виборів. До того ж, для простого обивателя розширення бюджетного планування з 1 року на 3 – всього лише зміна вивіски.

Але у середньострокового планування є і підґрунтя. Закон повинен поховати практику «раптового» внесення змін до бюджету посеред року, яка у нас широко використовується. Адже будь-які правки відтепер мають бути строго узгоджені з Бюджетною декларацією.

«Цей закон зменшує вплив окремих суб’єктів на прийняття рішень. Він поховає договорняки. Якщо в Бюджетній декларації буде закладено, що в період 3 років фінансуються такі-то проекти, то під час нічного голосування бюджету на наступний рік забаганки якихось осіб вже не пройдуть», – пояснив Олександр Слобожан.

Саме це обмеження, впевнені експерти, і викликало шалений опір депутатів.

«Ті, хто не протягнув свої «теми», зрозуміли, що з ухваленням закону вони не зможуть протягнути їх і в наступному році, звідси і ця гризня. Ті, кого обійшли при розподілі потоків, виявилися незадоволені», – категоричний екс-міністр Олексій Кучеренко.

Втім, те, що для одних стане поразкою, для інших, очевидно, буде означати перемогу. Питання лише в тому, чиї інтереси в кінцевому підсумку буде захищати трирічний фінплан більше, а чиї – менше.

Цукерка інвесторам

Ще одна причина прийняття закону, вважають експерти, полягає в прагненні української влади продемонструвати іноземним кредиторам рішучість і невідворотність реформ. Інвесторам потрібні гарантії, що ситуація в країні під контролем, а ключові пріоритети не будуть переписані, як тільки пройдуть чергові вибори.

«Потрібно хвалитися якимись реформами перед зовнішніми кредиторами. Уряду треба демонструвати успіх і оголошувати плани. Тим більше, що попереду вибори, і кредиторів нервує невизначеність», – звертає увагу Юрій Гаврилечко.

Великі міжнародні інвестори давно придивляються до нашої країни. Але їм потрібні гарантії, що ситуація в країні керована. Вкладати гроші є у що – інфраструктура в регіонах настільки зношена, що потребує капітальних вкладень.

«З 2012 року на порозі стоять донори з серйозними портфельними інвестиціями, і зараз для них уже створені певні умови. По-перше, муніципалітети в рамках децентралізації частково отримали необхідний фінансовий ресурс, по-друге, економіка країни почала оживати. Донори хочуть, щоб їхні інвестиції були застраховані, їм потрібні гарантії на кілька років вперед», – розповів Олександр Слобожан.

Експерти, правда, відзначають, що у вітчизняних реаліях сам факт прийняття декларації не є панацеєю від втручань у формування бюджету. Адже Рада нового скликання теоретично може скасувати або переорієнтувати декларацію на нові цілі – практика коригування вручну у нас поширене явище. Хоча, звісно, при середньостроковому плануванні зробити це буде складніше.



Категорія: Будуємо самі | Переглядів: 1151 | Додав: abel | Рейтинг: 5.0/1

Також читайте:

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]