ЖитлоНюс

Водоносна свердловина - найкраще джерело для автономного водопостачання. Свердловини розрізняють по виду водоносного горизонту, з якого відбувається забір води: дрібна - піщана, і глибинна — артезіанська.

Шар, в якому водомісткими породами є пісок, залягає на глибині до 35-40 метрів. Для буріння піщаних свердловин на цю глибину можна застосовувати шнекові установки. Така свердловина має найменшу вартість і виконується за 1 день. Її недоліками є невелика продуктивність і малий термін служби, в основному, через замулювання. Значно дорожче обходиться буріння артезіанської свердловини. Для нього використовують роторне буріння з промиванням глинистим розчином. Глибина буріння (> 100 м) досягає водоносного вапнякового шару.

Вибір конструкції залежить від особливостей свердловини, а глибина визначається відстанню від поверхні землі водоносного шару в місці буріння. Забезпечуючи високу продуктивність, великий термін служби і стабільність, артезіанська свердловина має значну перевагу перед піщаними. Якщо вода потрібна для поливу на дачі, досить малопотужної дрібної свердловини, для житлового будинку необхідно передбачити більш надійне джерело.

Додатковою перевагою артезіанських свердловин є ремонтопридатність, а також відсутність забруднення за рахунок просочування поверхневих вод. Вибір технічного рішення, яке забезпечить водопостачання приватного будинку, залежить від рекомендацій фахівців. У деяких випадках економічно обґрунтованим може бути буріння більш потужної артезіанської свердловини для обслуговування всього коттеджного селища.

Користування артезіанською свердловиною потребує ліцензування, оскільки вода з цих підземних шарів знаходиться у власності держави. Попередньо слід отримати ліцензію на геологорозвідку, результатом якої буде оцінка запасів підземних вод. Необхідність ліцензування додатково збільшує ціну артезіанської свердловини.

Компанії, що займаються бурінням глибинних свердловин, надають послуги з оформлення ліцензій на право користування водою з них.