ЖитлоНюс

Коли електрика регулярно відключається, доводиться шукати альтернативні можливості для банних днів. А що може бути простіше залізної печі з водогрійним баком, яку називають дров'яною колонкою? Встановити такий агрегат нескладно, а паливо завжди під рукою.

Принцип роботи водогрійних колонок такий же, як у самовара: гаряче повітря, проходячи трубою, нагріває воду в баку до 80-90 градусів за 40-50 хвилин. Гаряча вода витісняється холодною, постійно надходить в бак з ємності (бочки), що стоїть на 1-1,5 метрів вище колонки, і подається через змішувач. Але звичайно, потрібно постійно стежити, щоб бак водогрійної колонки був заповнений водою і під час роботи, і в період простою, якщо на вулиці тепло і немає ризику, що вода замерзне.

В комплект обладнання комбінованих моделей водогрійних колонок входить електричний нагрівач (ТЕН) потужністю 1,2-2 кВт. Такі колонки можуть працювати і від електромережі, і на дровах. Правда, як часто попереджають продавці, ТЕН нагріває воду повільніше, ніж вогонь, та й слабка проводка такий агрегат в поєднанні з іншими енергоспоживачами може не потягнути.

Обсяг бака у різних моделей колонок різниться незначно, буває від 80 до 95 літрів. Але на ціну колонки впливає в основному матеріал, з якого вона виготовлена. Так, титан з нержавіючої сталі обійдеться дорожче, ніж зі сталі оцинкованої. Зате він і прослужить довше.

Найслабше місце будь-яких водогрійних колонок - труба, що проходить через титан. Товщина стали в цьому місці рідко перевищує 1 мм. Втім, для доброго господаря і це не проблема: коли такий титан прогорів у нашого сусіда, він зняв змішувач і заповнив бак піском. І колонка стала опалювати майстерню, довго зберігаючи тепло.

Топка теж може бути сталевою (така коштує дешевше) або чавунною (дорожче, але довговічніше). Вона або поєднана з колонкою, або продається окремо. Що краще? Суміщені нагріваються трохи швидше, зате водонагрівачі з окремою топкою зручніші при ремонті. Та й установка їх в приміщенні простіша: вони легше вписуються в будь-яке планування. А ось купуючи поєднану водонагрівальну колонку, доведеться звернути увагу на розташування змішувача - праворуч або ліворуч він від топки.

В комплект можуть входити змішувач, шланг, душовий змішувач і ТЕН. Крім того, трубка, що йде до душового змішувача, може бути гнучкою пластиковою або жорстко зафіксованою металевою. Але і в тому, і в іншому випадку зняти її, скажімо, приймаючи душ, неможливо.

"Рідний" змішувач на колонці виглядає, м'яко кажучи, не дуже естетично: за останні 30 років водогрійні титани мало змінилися зовні. Але тут зробити що-небудь складно: різьба на штуцері зверху не підходить під звичайну сантехнічну фурнітуру. Та й до водопроводу підключати дров'яну колонку не варто: бак не витримає тиску води і лопне. До речі, навіть коли вода в колонці нагрівається, її надлишок капає з душової лійки - включається своєрідний "запобіжний клапан", що скидає зайвий для системи тиск.

У прохолодну погоду в злегка утепленому приміщенні тепла, яке віддає титан, більш ніж достатньо. Але коли стовпчик термометра на вулиці впаде до плюс 5 градусів і нижче, під час топки доведеться відкрити дверцята: так приміщення прогріється сильніше. А щоб вода в баку довше залишалася теплою після закінчення топки, титан можна обмотати пінополіетиленом.